Фінляндія

LIIKUNTALAKI / ЗАКОН ПРО ФІЗИЧНУ АКТИВНІСТЬ

390/2015

Набрання чинності: 1 травня 2015

Консолідована версія станом на 27 червня 2025

Відповідно до рішення Парламенту, приймається наступне:

Розділ 1: Загальні положення

Стаття 1 – Сфера застосування

Цей Закон встановлює положення щодо сприяння фізичній активності та елітному спорту, а також щодо відповідальності та співпраці центрального уряду та муніципалітетів, державних адміністративних органів та державного фінансування у сфері фізичної активності.

На додаток до положень цього Закону, необхідно дотримуватися зобов’язань Фінляндії, що мають обов’язкову міжнародну силу.

Стаття 2 – Мета Закону

Метою цього Закону є сприяння:

можливостям різних груп населення займатися фізичною активністю та спортом;
добробуту та здоров’ю населення;
підтриманню та поліпшенню фізичної функціональної здатності;
зростанню та розвитку дітей і молоді;
громадянській активності у спорті;
елітному спорту;
доброчесності та етичним принципам фізичної активності та елітного спорту;
зменшенню нерівності у фізичній активності; та
сталому розвитку у фізичній активності та елітному спорті.

Відправними точками для досягнення цієї мети є рівність, недискримінація, дух спільноти, мультикультуралізм, здоровий спосіб життя, безпечне операційне середовище та повага до навколишнього середовища.

Стаття 3 – Визначення

У цьому Законі:

фізична активність означає всю самостійну та організовану фізичну та спортивну діяльність, окрім елітного спорту;
елітний спорт означає національно значущу та міжнародно конкурентоспроможну спортивну діяльність, спрямовану на успіх; елітний спорт сприяє підтримці підготовки спортсменів та розвитку тренерських навичок, подвійних кар’єрних шляхів, координації елітного спорту, досліджень та інновацій в елітному спорті, фінансування елітного спорту та умов для змагань та тренувань, а також підтримці організації міжнародних спортивних заходів;
фізична активність, що сприяє здоров’ю та благополуччю, означає всю фізичну активність на різних етапах життя, метою якої є підтримання та поліпшення благополуччя та здоров’я, що сприяє розвитку діяльності, координації та фінансуванню в цій галузі.

Стаття 4 – Відповідальність держави

Міністерство освіти і культури відповідає за загальне управління, координацію та розвиток спортивної політики, а також за створення загальних умов для фізичної активності в центральному уряді.

Ліцензійний та наглядовий орган (Valvira) відповідає за регіональні завдання центрального уряду у сфері фізичної активності. Ці завдання більш детально визначені в урядовому декреті.

При виконанні своїх обов’язків держава за необхідності співпрацює з муніципалітетами, організаціями громадянського суспільства та іншими учасниками у сфері фізичної активності.

Стаття 5 – Відповідальність муніципалітетів

Муніципалітети несуть відповідальність за створення загальних умов для фізичної активності на місцевому рівні. Муніципалітети створюють умови для фізичної активності своїх мешканців шляхом:

організації послуг з фізичної активності та фізичної активності, що сприяє здоров’ю та добробуту, з урахуванням різних цільових груп;
підтримки громадянської діяльності, включаючи клубну діяльність; та
будівництва та утримання спортивних споруд.

Завдання, зазначені в пункті 1, повинні виконуватися в муніципалітеті шляхом співпраці між різними секторами, розвитку місцевої, міжмуніципальної та регіональної співпраці, а також забезпечення за необхідності інших форм діяльності, що відповідають місцевим умовам і потребам.

Муніципалітет повинен консультуватися зі своїми мешканцями щодо ключових рішень стосовно фізичної активності в рамках зобов’язання муніципалітету відповідно до статті 22 Закону про місцеве самоврядування (410/2015) забезпечувати можливості для участі та впливу мешканців. Муніципалітет повинен оцінювати рівень фізичної активності своїх мешканців в рамках сприяння благополуччю та здоров’ю, зазначеного в статті 6 Закону про організацію соціальних та медичних послуг (612/2021).

При виконанні завдань, зазначених у пункті 1, муніципалітет не повинен діяти в умовах конкурентного ринку, якщо ці завдання не виконуються з комерційною метою та на комерційних засадах.

Стаття 6 – Національна рада з питань спорту

Національна рада з питань спорту є експертним органом Міністерства освіти і культури, який призначається урядом на термін повноважень парламенту.

Завданням Ради є розгляд питань, що мають далекосяжне і фундаментальне значення з точки зору фізичної активності, і зокрема оцінка впливу заходів уряду в галузі фізичної активності, розробка ініціатив та пропозицій щодо розвитку фізичної активності, а також видання заяв щодо використання асигнувань на спорт у своїй сфері діяльності та з питань стратегічного значення, що стосуються фізичної активності. Рада має підкомітети для підготовки питань.

Завдання, склад та призначення Національної ради з питань спорту більш детально визначені в урядовому декреті.

Стаття 7 – Регіональна рада з питань спорту

Ліцензійний та наглядовий орган має Регіональну раду з питань спорту як експертний орган, який призначається регіональною радою.

Завдання, склад та призначення Регіональної ради з питань спорту більш детально визначені в урядовому декреті.

Розділ 2: Державне фінансування

Стаття 8 – Державний внесок у муніципальну спортивну діяльність

Державний внесок в операційні витрати муніципальної спортивної діяльності передбачений Законом про фінансування освіти та культури (1705/2009). Державний внесок використовується для діяльності, зазначеної в статті 5 цього Закону.

Стаття 9 – Фінансування регіональних завдань центрального уряду, пов’язаних з фізичною активністю

Міністерство освіти і культури щорічно виділяє кошти Ліцензійному та наглядовому органу на виконання регіональних завдань центрального уряду, пов’язаних з фізичною активністю, використання яких узгоджується з Ліцензійним та наглядовим органом. Міністерство може також виділяти інші асигнування Ліцензійному та наглядовому органу для подальшого розподілу у вигляді грантів.

Стаття 10 – Право організацій, що сприяють фізичній активності, на отримання державної допомоги

Для отримання права на державні субсидії організація, що сприяє фізичній активності, повинна бути затверджена Міністерством освіти і культури як така, що має право на державну допомогу.

Зареєстрована асоціація, метою якої є сприяння фізичній активності і яка діє відповідно до мети, визначеної в статті 2, може бути затверджена як організація, що має право на державну допомогу. При розгляді права на отримання державної допомоги враховуються якість, масштаб та соціальний вплив діяльності організації, а також те, як організація сприяє рівності та недискримінації.

Для фінансування може бути затверджена лише одна національна асоціація з кожного виду спорту. Умовою затвердження є наявність у спортивної федерації міжнародної організації або системи змагань, або національне значення цього виду спорту. При розгляді права спортивної федерації на отримання державної допомоги враховуються якість, масштаб та соціальний вплив діяльності федерації, а також те, як федерація сприяє рівності та недискримінації і дотримується етичних принципів фізичної активності та спорту та міжнародних правил, обов’язкових для Фінляндії.

Міністерство освіти і культури може скасувати право організації на державну допомогу, якщо її діяльність безперервно протягом двох років не відповідала умовам отримання державної допомоги, встановленим цим Законом або на його підставі.

Більш детальні положення щодо умов затвердження нових організацій, які мають право на субсидії, зазначені в цій статті, та щодо процедури затвердження можуть бути встановлені урядовим декретом.

Стаття 11 – Оскарження

Рішення Міністерства освіти і культури, зазначене в статті 10, може бути оскаржене. Положення про оскарження встановлені Законом про адміністративну процедуру (434/2003).

Оскарження до адміністративного суду регулюється Законом про судочинство в адміністративних справах (808/2019).

Стаття 12 – Надання державних субсидій організаціям, що сприяють фізичній активності

Щороку до державного бюджету включається асигнування для субсидування діяльності організацій, що сприяють фізичній активності.

Новим організаціям не надаються державні субсидії без особливих причин, доки вони не пропрацюють як зареєстровані асоціації щонайменше два роки.

При розгляді розміру державної субсидії враховуються якість, масштаб та соціальний вплив діяльності організації, що сприяє фізичній активності, а також те, як організація реалізує цілі цього Закону та етичні принципи фізичної активності та спорту, як організація дотримується міжнародних правил, обов’язкових для Фінляндії, та як організація сприяє рівності та недискримінації.

Витрати, пов’язані з підприємницькою діяльністю, не вважаються операційними витратами, що підлягають субсидуванню.

Більш детальні положення щодо умов надання державних субсидій, зазначених у цій статті, можуть бути встановлені урядовим декретом.

Стаття 13 – Державні субсидії на спортивні споруди

Щороку до державного бюджету включається асигнування для надання субсидій на проекти зі створення спортивних споруд та пов’язаних з ними рекреаційних об’єктів. Державні субсидії на спортивні споруди надаються на будівництво, придбання, реновацію та пов’язане з цим обладнання спортивних споруд, призначених для потреб великих груп користувачів. Крім того, субсидії можуть надаватися на інше будівництво спортивних споруд з особливих причин.

Субсидії надаються муніципалітетам або муніципальним федераціям, або громадам під їхнім контролем. Субсидії можуть також надаватися іншим громадам, якщо це необхідно для досягнення цілей цього Закону.

Державні субсидії, зазначені в пункті 1, передбачені Законом про фінансування освіти та культури.

Стаття 14 – Державні субсидії на інші цілі, що сприяють фізичній активності

Щороку до державного бюджету включається асигнування, з якого можуть надаватися гранти та стипендії на дослідження та розробки у спортивній науці, дослідницькі та розробницькі проекти для будівництва спортивних споруд, діяльність організацій спортивної науки, управління спортивною інформацією, навчання, міжнародну співпрацю, сприяння елітному спорту, поточні проекти співпраці та розвитку у спорті та іншу діяльність, зазначену в статті 2.

Стаття 15 – Орган державної допомоги

Органом державної допомоги для грантів, зазначених у статтях 8–14, є Міністерство освіти і культури. Ліцензійний та наглядовий орган діє як орган державної допомоги в проектах створення, які не є значними з точки зору витрат, та у розподілі асигнувань, призначених для використання органами, зазначеними в статті 9. Академія Фінляндії може діяти як орган державної допомоги у розподілі грантів для спортивної науки. Розподіл повноважень між органами державної допомоги може бути більш детально визначений урядовим декретом.

Розділ 3: Різні положення

Стаття 16

[Скасовано]

Стаття 17 – Посилання

На додаток до положень статей 12 та 14, державні субсидії регулюються Законом про державні субсидії (688/2001).

Розділ 4: Набрання чинності

Стаття 18 – Набрання чинності

Цей Закон набирає чинності 1 травня 2015 року.

Цей Закон скасовує Закон про спорт (1054/1998).

Стаття 19 – Перехідні положення

Міністерство освіти і культури оцінює право на державну допомогу організацій, які отримували допомогу відповідно до Закону про спорт, скасованого цим Законом, без окремої заяви. Більш детальні положення щодо оцінки права на отримання державної допомоги та процедури можуть бути встановлені урядовим декретом.

Національна рада з питань спорту, призначена на момент набрання чинності цим Законом, продовжує свою діяльність до закінчення терміну її повноважень.

Терміни повноважень Регіональних рад з питань спорту, призначених на момент набрання чинності цим Законом, закінчуються наприкінці 2015 року. Однак якщо термін повноважень закінчується до цієї дати, він продовжується до кінця 2015 року.

Повний текст доступний на Finlex